100 Округ
Последние новости
 
 


ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ УСЕ БАЧИТЬ!

27 Янв, 2011 18:27
ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ УСЕ БАЧИТЬ!

Раніше мешканців села Грузького Кіровоградського району забезпечував роботою місцевий колгосп імені Чапаєва. Сьогодні від великого господарства залишились одні руїни та пам’ятник легендарному комдиву в центральному парку.

Не сидять селяни без діла й тепер, але жити стає дедалі важче. З 1100 чоловік населення 700 – пенсіонери. Люди середнього віку самостійно фермерують і займаються дрібним підприємництвом, молодь тікає в місто або спивається. А найменші проводять дитинство в ув’язненні билець старого манежу.

 ДЕ БУВ САД - ЗЕРНОСКЛАД

Свого часу колгосп забезпечував дошкільний заклад усім необхідним. У 1999 році садочок перейшов у спадок сільраді. Будівля упала в око місцевому підприємцю - і місцева влада йому не відмовила. Дітей разом з ліжечками виселили, а приміщення перетворили… на зерновий склад! «Комора» проіснувала кілька років і закрилася. Сумнівне рішення тодішніх керманичів на користь бізнес-структур  створило додаткову проблему – 80 дітей до шестирічного віку сидять вдома.

- Моєму сину чотири з половиною роки, – розповідає місцева жителька Олена. - Виховую його сама. Закінчувала технікум статистики, працювала спочатку в місті, а потім у селі. Брала малого з собою, та він такий непосидючий, що працювати було неможливо. До того ж дитині необхідне дошкільне навчання. І вже місяць я кожного ранку автобусом  везу сина до міста в дитячий садок. А увечері забираю його. Зрештою, залишилось півтора року потерпіти, й син піде до школи. А в інших батьків усі клопоти ще попереду.

Не всі мають змогу возити кожен день дитину до міста й назад – недешевий привілей. У вересні цього року терпець мешканцям села урвався. Під сільрадою організували акцію протесту з вимогою вирішити питання з дитячим садочком.

 СОБІ – ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ

Декого виручають дідусі й бабусі. Юрій та Марія Кондратенки з онукою не розлучаються.

- У свій час працювали з жінкою у колгоспі, - каже господар. - Потім влаштувався на заправку в місті. Нещодавно її закрили, і тепер удвох доглядаємо домашнє господарство. А мала щебетуха нас звеселяє.

- Без домашнього приробітку в селі не прожити, – доповнює Марія Іванівна. – У дев’ять років я стала круглою сиротою, і про тяжку працю знаю з власного досвіду: 30 років життя віддала роботі в колгоспі. Працювала з п’ятої ранку й до восьмої вечора по півроку, без вихідних.

Крутяться Кондратенки, як і 30 років тому, з ранку до ночі. Три корови, четверо телят, кілька поросят і домашня птиця вимагають пильної уваги й догляду. А четверо дітей – батьківської підтримки. Двоє навчаються в Олександрії та Кіровограді – торби щотижня готуй, мамо. А старша донька нещодавно ще й онуку подарувала. Марія Іванівна продає молоко по шість гривень на Новенському ринку, а чоловік займається поросятами й телятами. Крім ненормованого робочого графіку, доводиться зі шкіри вилазити, аби худобі корми заготовити. Сіна потрібно щонайменше 15 причепів. Траву косять на своєму й сусідських берегах. Якщо не вистачає – докупляють. Один причіп вміщує близько 400 кілограмів і коштує 300 гривень. А ще ж потрібні дерть, макуха (50 гривень кілограм), жом (150 гривень). Комбікорм видають разом із пайовим зерном, але того мало.

 – У нас чотири паї: коли чоловікові батьки померли, ми переоформили їхню землю на себе за п’ять тисяч гривень, - розповідає Марія Іванівна. – Коли господарство розширилося, воно стало вимагати більших ресурсів. Зерна, що одержуємо на паї, вже не вистачає. З виторгу перш за все купуємо корми. А собі – що залишиться. Ось так і живемо.

 РОБОТА – ЯК ПОДАРУНОК

Приватний підприємець В’ячеслав Кашлатий займається овочівництвом. Декотрі односельчани мають там роботу. Наприклад, мама Олени заробляє близько двох тисяч гривень при зручному графіку роботи – добу працюєш, дві відпочиваєш. А вантажники на овочевій базі і по чотири тисячі отримують, якщо здоров’я дозволяє. Ще в селі є декілька великих землевласників, але ніхто не сподівається від них гідних умов та оплати своєї праці. Так що Кашлатий для безробітних місцевих жителів як Дід Мороз, а вакансії – як подарунки під ялинку.

 ПРОСТО «Б»

Колись велика сільська аптека тепер займає невеличке приміщення в лікарні. Саму лікарню перетворили на амбулаторію з фельдшером і медсестрою. Є в Грузькому і «станція швидкої допомоги»: стоїть під відкритим небом одинока карета. «Швидкий» автомобіль поспішає на допомогу, якщо пацієнт забезпечить пальним. Перед виїздом хворого питають, чи оплатить він п’ять літрів бензину. Якщо відповідь позитивна, то й шанси на виживання зростають. Коли дорога далека, а пацієнт на зворотній шлях грошей не витягує, доводиться водієві за рахунок власної мінімалки хворих возити.

Зліва від сільради височіє місцевий Будинок культури, про який селяни кажуть, що з нього зосталося одне «Б». І дійсно, на фасаді залишилася лише ця єдина літера.  До 2015 року обіцяють відремонтувати покрівлю. У селі сподіваються, що до того часу стіни не впадуть.  

 КАЛЮЖІ Й ПІСОЧНИЦІ

Після акції протесту сільську громаду запевнили, що дошкільний навчальний заклад відкриють на базі місцевої школи. Кілька десятків тисяч виділено із сільського бюджету, суттєву допомогу надало господарство «Саторі С». У цілому ж проект розрахований на кількасот тисяч гривень. До першого вересня мають намір облаштувати частину кімнат, у яких і відкриється дитсадок. До повного завершення робіт він працюватиме неповний робочий день – чотири години. Доведеться обійтися й без сучасного ігрового майданчика. Та на перших порах хоча б пісочницю, треба гадати, дітям облаштують. Селяни сподіваються, що справа буде доведена до кінця, і діти матимуть затишний дитсадочок.

Адже навіть при цілковитій розрусі надія на майбутнє покладається на тих, хто ще не втратив віру в чудеса й може реалізувати плани своїх батьків.

Автор: Юрій КіяшкоАрхив / Людина. Суспільство
Реклама

 
26.12.14
Рождество Христово!
Желание человека идти своим путем отделило его от Бога, подчинило воле диавола, и он зразу же оказался под его жестким давлением со всеми губительными последствиями. Премудрый Бог находит выход – Единородный Сын воплощается в нашем мире, чтобы человечество узнало Бога, и чтобы люди открыли глаза на порочную связь с сатаной. Он добровольно берет на Себя грехи всего человечества – прошлые и будущие – и, умерев телесно на Голгофе, искупает этой жертвенностью нас пред Богом…
Читать далее...
27.08.14
Православний календар
Православний календар
Читать далее...
23.09.13
Храм Благовіщення Пресвятої Боогородиці
21 вересня закладено капсулу у фундамент храму Української православної церкви на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. У 259-й день народження у Кіровограді відбулися не лише розважальні заходи. Цей день ознаменується ще й урочистою закладкою капсули у фундамент храму, що будується біля постаменту ангела-охоронця.
Читать далее...
23.09.13
Заявлений на суботу 21-го вересня страйк працівників тролейбусного парку не відбувся.
Заявлений на суботу 21-го вересня страйк працівників тролейбусного парку не відбувся.
Читать далее...
19.09.13
Ігор Козуб знову очолив кіровоградський "УДАР" Докладніше в розділі Ігор Козуб знову очолив кіровоградський "УДАР" - Інформаційний портал Кіровоградщини - "Гречка" - Новини Кіровоград на сайті gre4ka.info
Вчора відбулася позачергова конференція міської організації партії „УДАР” Віталія Кличка. На ній були підтверджені повноваження голови міської організації Ігоря Козуба.




Читать далее...
Подписаться на рассылку новостей
  
Отписаться


Загрузка...

Загрузка...


Счетчики и рейтинги

Газеты Кировограда, издания, СМИ

   

© 2009, издательство "СТПРЕС" - "Наше Місто"
Редакція не завжди поділяє думку авторів публикації та залишає за собою право редагувати та скорочувати авторський текст.

Дизайн и создание сайта - E-telegence Ukraine