Про те, що в Україні складна ситуація із захворюваністю на туберкульоз, чули, мабуть, усі. Але багато хто вважає, що його особисто це не стосується. А тим часом медики застерігають, що від цієї болячки не застрахований ніхто. Докладніше про це розповість головний лікар міського тубдиспансеру Леонід ПАПЕТА.
- Леоніде Михайловичу, хто має особливо високий ризик захворювання?
– Після 30 років майже в кожному дрімає паличка Коха. Але імунітет пригнічує її, не дає розвиватися. Піддаються ж хворобі передусім люди, які випали із соціального середовища: бродяги, наркомани мігранти, засуджені до ув’язнення. Безробіття, проблеми в родині призводять до стресових ситуацій, які знижують імунітет, а це, в свою чергу, робить організм беззахисним та посилює загрозу зараження. У групі ризику також особи, які приймають різні препарати, що знижують імунітет.
– Кажуть, туберкульоз – хвороба бідних. Чи означає це, що люди з достатком не заражаються?
– Туберкульоз перестав бути хворобою бідних, ним хворіють усі прошарки населення. Основні джерела поширення інфекції – хворі, які поряд із нами, серед здорового оточення. Ми називаємо їх бациловиділювачі. У суспільстві, де кількість хворих на туберкульоз переходить критичну межу, багаті теж будуть плакати. Адже вони також бувають на вулиці, якщо й не ходять самі на ринок, то вживають продукти звідти, відвідують магазини, розважальні заклади. Наприклад, можна заразитися у кав’ярні, якщо склянку після хворого в активній формі ретельно не помиють. Адже мікобактерія туберкульозу надзвичайно живуча: добре себе почуває й у землі, і в снігу, стійка до впливу спирту, кислоти й лугу. Загинути вона може лише під тривалою дією прямих сонячних променів, високих температур і речовин, що містять хлор. Кожен хворий з активним бацилярним туберкульозом здатний заразити до двох десятків чоловік. Медикам усе частіше доводиться лікувати дітей з матеріально забезпечених родин. Та й не тільки дітей. І банкіри хворіють, і вчителі, і інші. У нашому диспансері теж були такі хворі.
– Чи бувають випадки, коли людина хвора, а обстеження нічого не виявило?
– Трапляється навпаки. Людина вважає себе здоровою, почувається добре, рентген ще нічого не виявляє, а ми знаходимо у мокротинні палички Коха. Тоді застосовуємо інші методи обстеження, щоб чітко поставити діагноз.
- Які симптоми першими вказують на хворобу?
- Особливість і деякою мірою підступність цього захворювання полягає в тому, що, як правило, воно починається й протікає спочатку непомітно. Іноді прихований перебіг хвороби триває досить довго – до розвитку розповсюдженого процесу. З метою виявлення форм, що непомітно протікають, проводиться флюорографічне обстеження населення. У той же час і в проміжку між флюорообстеженнями туберкульоз може зайти досить далеко. Тому необхідна увага до свого здоров'я. Перші прояви захворювання, звичайно, спочатку слабко виражені, а потім поступово наростають. Ознаками захворювання можуть бути: кашель із виділенням мокротиння більше трьох тижнів, тривале підвищення температури до невеликих цифр, потовиділення у нічний час, зниження ваги, підвищена стомлюваність, зниження апетиту. Кожна з цих ознак, що триває більше трьох тижнів та не пояснюється іншими причинами, і особливо поєднання декількох з них, повинні стати приводом для звернення до лікаря й обстеження на туберкульоз.
- Чи схожий туберкульоз на пневмонію?
- Безумовно. А ще на хронічний бронхіт, онкозахворювання. Є спеціальні методи діагностики, за допомогою яких ставимо точні діагнози. Але є хворі, які відмовляються лікуватися. Вважають себе здоровими: «Я не хворий, курю, гуляю, колюся», «У мене нічого не болить!» Коли болить, то вже пізня форма, яку важко лікувати. Раннє виявлення туберкульозу – половина, а іноді – майже 90 відсотків успіху. Туберкульоз виліковується. За умови, що пацієнт виконує всі вимоги лікаря, який призначає правильну схему лікування. Але є особливі випадки. Наприклад, у ході лікування виявляємо ВІЧ, імунітет практично зламаний. Направляємо в Київ, деякі виліковуються… Є ще так звані хроніки, вони у нас на обліку. Лікування безкоштовне, препарати одержуємо централізовано через обласний диспансер. Надаємо заявку, яка задовольняється повністю.
– Доводилося чути, що небезпечно самостійно застосовувати антибіотики, бо можна одержати туберкульоз, стійкий до лікарських препаратів.
– Це мультирезистентний туберкульоз, несприйнятливий до більше трьох препаратів. Тоді замість п’яти препаратів призначають сім, це великі дози на одну людину. Складне, затратне лікування, яке триває роками.
– Яка ситуація із захворюваністю в Кіровограді?
– Останні три роки спостерігається деяке зниження захворюваності, поширення і смертності в Кіровограді, області і на рівні держави в цілому. Смертність по місту – 15 на 100 тисяч населення (по Україні – 22). В 2009 році – 16,1, в 2010 – 16. Помирають в основному хроніки, хворі з ВІЧ, із мультирезистентністю. Майже 80 відсотків серед тих, хто помер, - це або бродяги, у яких виявили пізній туберкульоз, або ті, хто відмовлявся повноцінно лікуватися, зловживав алкоголем, порушував лікарняний режим.
Основна причина несприятливих наслідків від туберкульозу – пізнє звернення за медичною допомогою. Невиявлений і прогресуючий туберкульоз становить небезпеку не тільки для самого хворого, але й для оточуючих. Такий хворий виділяє туберкульозну інфекцію при кашлі, розмові, заражає своїх близьких, що найбільше небезпечно для дітей.
– Як діє фтизіатрична служба міста й області?
– У 2004 році відбулася реорганізація. Обласний диспансер з вулиці Єгорова перемістили на вулицю Габдрахманова – тепер він поруч з нашим, міським тубдиспансером. Поліклініки виявляють хворих та направляють до нас, а ми лікуємо амбулаторно. А стаціонарне лікування хворі проходять у «Лісовій поляні», яка з 2004 року діє як обласна туберкульозна лікарня. Розташована вона у Шостаківці, туди простіше і краще доїхати електричкою. Там працюють чудові спеціалісти, створені всі належні умови для легеневих, хронічних хворих, проводиться хірургічне лікування. Направляються пацієнти з усієї області, як правило, бацилярні, із заразними формами туберкульозу. На жаль, існує черга, бо не вистачає місць. Тобто, є проблема, яку потрібно вирішувати.
– Основна проблема міського тубдиспансеру?
– Як і вся галузь, він потребує належного фінансування. Необхідні умови лікування - приймання препаратів комплексно, безперервно, повноцінно. Призначено п’ять препаратів хворому - стільки й повинно бути куплено. Потрібно також обновити флюорографи. Є прийняті програми боротьби з туберкульозом, але потрібне цільове фінансування.
- Як ви порадите берегтися від хвороби?
- Кожен повинен пам’ятати, що необхідно дотримуватися правил гігієни, слідкувати за своїм здоров’ям, наскільки можливо, уникати контакту з носіями бацил. Щорічно кожна людина повинна пройти рентгенологічне обстеження. Вважається, що після тридцяти років усі люди інфіковані туберкульозом. Але імунітет захищає від розвитку інфекції. Якщо ж організм ослаблений хворобами, які порушують імунітет, тоді інфекція проявляється і вражає організм. Так що проходьте флюорограму, будьте здорові і ніколи не хворійте!
| 
