Місто святої Єлисавети

11 Июн, 2013 17:00

Сьогодні потрібно говорити не про перейменування Кіровограда, а про повернення історичного імені Єлисаветград. Це буде справедливо, в першу чергу з позиції історії. Адже відомо, що на цій території було так зване «дике поле» - через яке пролягала дорога плачу і жіночих сліз. Називалася вона також з відомих причин – багатьох жінок везли до Кафи саме цією дорогою… Отож, говоримо сьогодні про дві складові вирішення питання повернення історичної назви міста: - підхід з позиції духовності, історії, культури; - юридичний підхід. Що стосується першого підходу, ось лише невеличкий екскурс у минуле: «… культурне життя мiста у першiй половинi 19 сторiччя було пiднято на небувалу височiнь. Причин тому декiлька. I головна - це вже згадуванi постiйнi огляди, маневри... i найчастiше у присутностi iмператорiв, їх родин, почту, вищих вiйськових сановникiв. Та вiдвiдинине могли вичерпнути "порядку денного" лише суто вiйськовою справою. Потрiбна була вiдповiдна культурна програма. I не диво, що антрепренери намагались привезти свої театральнi трупи до Єлисаветграда саме пiд час маневрiв. З 1830 року до мiста почали приїжджати театральнi трупи з Харкова, Полтави тощо. Першi вистави ставились у дерев`яних балаганах, а на початку 40-х рокiв купець Плотников збудував на вулицi Великiй Перспективнiй (сьогоднi вул. Велика Перспективна) театральне примiщення. Зазначимо, що саме в цьому примiщеннi у 1847 роцi, з 13 по 20 вересня, великий угорський музикант i композитор Ференц Лiст дав свої останнi концерти. Ф.Лiст приїздив до Єлисаветграда на запрошення Каролiни Вiтгенштейн саме пiд час огляду вiйськ Миколою I, з надiєю, що iмператор дозволить розлучення К.Вiтгенштейн з її чоловiком. Концерти Лiста проходили при великому напливi публiки. Зараз на мiсцi, де знаходився театр, на розi сучасних вулиць Велика Перспективнав та Шевченка Лiсту встановлено меморiальну дошку. З 1845 до 1854 року на теренi Єлисаветградського повiту проходив вiйськову службу ад`ютантом командира полку Афанасiй Фет. Лiтературознавцi вiдзначають, що саме в цей промiжок часу ним були написанi найлiричнiшi твори. Пiд час приїзду Ф.Лiста до Єлисаветграда саме А.Фет розповсюджував квитки на концерти знаменитого пiанiста i композитора. По поверненнi на батькiвщину Лiстом було написано твiр, у якому вiн талановито використав тему української народної пiснi "Вiють вiтри". I хто знає, можливо почув вiн її саме в нашому степовому спiвучому краї. Втiм, визначними культурними дiячами вiдвiдання Єлисаветграда почалось ще з перших десятилiть минулого столiття. Протягом 1820-1824 рокiв у мiстi принаймнi тричi бував О.С.Пушкiн. У жовтнi 1823 року Григорiй Шевченко ( батько Т.Шевченка ) оженився вдруге на вдовi, яка мала своїх дiтей. У багатодiтнiй родинi почалися незгоди, свари i Тарасовi перепадало чи не найбiльше. Тож наступного року, восени, коли ще було тепло, Григорiй Iванович, прагнучи якось захистити надто вразливого, до того ж, на лихо, гарячкуватого сина вiд мачухи, брав його з чумаками до Єлисаветграда продавати яблука з панського саду. Отож, восени 1824 року десятирiчний Т.Шевченко з чумацькою валкою також побував у наших краях, в тому числi i в Єлисаветградi». Якщо говорити про юридичну складову повернення історичної назви місту, то звертаємося до національного законодавства. Перше, є Указ Президента2007 року, де мова йде про перейменування, вулиць міс, пов»язних зі злочинним богоборчим режимом… Цей нормативно-правовий документ дає підстави говорити про те, що ніяк наше місто не може в подальшому залишатися з назвою Кіровоград. Друге – потрібно провести консультативний референдум і подати пропозиції до ВРУ, так як кінцеве рішення з цього питання приймає парламент.

Автор: Любов Лук"янцеваАрхив / Людина. Суспільство