100 Округ
Последние новости
 
 


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

08 Янв, 2011 16:19
НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ
ВІДРО ДЛЯ БАБИ
31 грудня я допомагав дружині на кухні. Виявилося, що не вистачає моркви для салату. Я пішов за морквою до сусідів, а там сусід запропонував трохи випити за проводи старого року. За розмовами ми не помітили, як випили ще по одній, і ще, і ще… Незабаром на порозі кухні з'явилася дружина сусіда, мені дала морквину, а чоловікові – відро зі сміттям і сказала, щоб він виніс сміття і провів мене. На дитячому майданчику діти виліпили снігову бабу. Придивившись, ми виявили, що вона, як сирота, стоїть без належних для неї деталей. У неї були відсутні ніс, шапка, не було очей. Нам стало її дуже шкода, і ми знайшли вихід. Мою трофейну морквину прилаштували як ніс. Сусід надів на бабу своє червоне пластмасове відро для сміття. І наша снігова баба стала просто красунею. Не вистачало тільки очей. Ми і тут не розгубилися. Сусід на своїй куртці, а я на своїй відірвали по ґудзику і вставили їй очі. Задоволені своєю роботою, задоволені своєю бабою і взагалі задоволені собою, ми пішли по домівках. У результаті додому я прийшов, коли вже стемніло, без ґудзика і без морквини. Дружина відправила мене відпочивати, а коли я прокинувся, мене чекала голка з ниткою, ґудзик і куртка. А сусідові пощастило менше. Дружина відправила його шукати відро для сміття. Він довго стояв біля снігової баби і переживав - йому було шкода позбавляти її головного убору. І над ними обома зглянувся двірник дядько Толя. Він виніс своє старе відро і подарував його бабі. А сусід забрав своє. Отак ми з сусідом проводжали старий рік. А після зустрічі Нового року ми, всі сусіди, спустилися в двір і дружно гуляли. Водили танок навколо снігової баби, запалювали бенгальські вогні, пили шампанське і співали пісень.
Віктор ЛИМАР,
м. Знам’янка.
І МАМА, І ДІД
Під Новий рік вирішили ми з невісткою привітати її маленьких дочок, а моїх внучок - Оленку (чотири роки) і Настуню (два роки). Вона одягнулася Дідом Морозом і подзвонила в двері. Дівчата очманіли і зраділи одночасно. Танцювали, співали, лепетали вірші, отримували подарунки і частування. Ну, Дід почав збиратися йти геть. Я підтакую, що, мовляв, пора йому до лісу. Тільки двері за ним закрили, гірко заплакала Оленка. Питаю: «Що трапилося?» А вона мені: «А як же ми тепер без мами будемо?» Отак! І щиро повірила, що це справжній Дід Мороз, і в той же час знала, що це мама!
Ольга ГЛУШКО,
Компаніївський район.
ПЕТАРДА В ОЛІВ’Є
Одного разу в Новорічну ніч ми з друзями, неабияк випивши, вирішили запустити на вулиці кілька хлопавок і ракет. Справа була в спальному мікрорайоні, де будинки стоять дуже близько один до одного. Ми висадили в повітря все, що було, а наприкінці залишили найбільш ласий шматок – супер-ракету, яка злітає на 30 метрів над землею. Підпалили гніт, відійшли на належну відстань. І ось наша ракета зі свистом шугонула вгору. А потім раптом змінила траєкторію – шугонула вбік і втрапила на балкон сусіднього будинку. Двері на балконі були відчинені, з кімнати чулися музика й сміх. І ракета залетіла просто в кімнату! Там враз усе стихло Ми остовпіло дивилися, як мешканці квартири метушилися, не знаючи, що робити з цією «зальотницею». А потім ракета вибухнула! І сніг під вікном прикрасив… салат олів’є! Я вам скажу: нема більшого дива, ніж петарда в олів'є!
Сергій ОЛЬХОВСЬКИЙ,
м. Кіровоград.
ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОМАХ
Після того, як мене покинув мій хлопець, я впала в депресію. І довго боялася взагалі знайомитися з чоловіками. Подруга порадила мені для початку завести собі приятеля в Інтернеті – мовляв, усе ж таки яке-не-яке спілкування. Я так і зробила. Познайомилася з чоловіком 36 років, розлученим, без шкідливих звичок і матеріальних проблем. Ми листувалися з ним більше року, і, треба сказати, я за цей час дуже до нього звикла, до його листів, втішань, компліментів і розуміння. І ось напередодні Нового року він запропонував перевести наші стосунки з віртуальних у цілком реальні. Йому нема з ким зустрічати свято, в мене теж нічого цікавого не намічалося. Я погодилася. Вирішили зустрітися на нейтральній території. Він замовив столик у ресторані, я купила нову сукню. І от увечері 31 грудня при повному марафеті я вирушаю на своє перше за два роки справжнє побачення. Під’їхала до ресторану,серце гупає – а раптом він виявиться не таким, як я його придумала? Раптом буде низеньким, товстим і лисим? Заходжу, дивлюся, сидить такий імпозантний мужчина в бежевомупіджаку і краватці в червону смужку, як ми й домовлялися. Я підійшла до нього і промовила: «Це я». «А це я», - відповів він, і чарівна ніч почалася. За північ ми зрозуміли, що цілком дозріли для більш серйозних стосунків. А вранці виявилося, що цей чоловік ніколи не заходив в Інет! Я не знала, куди подітися від сорому! А мій новий знайомий сказав: «Це доля».  Наші зустрічі тривали, а через рік ми одружилися.
Ірина ГОЛОВКО,
м. Кіровоград.
БЕЗХАТЬКО ВОСКРЕС!
Цю історію мені розповів приятель. Кілька років тому він працював у одному з районних моргів. Патологоанатом і медбрат, які чергували новорічної ночі, з усіма справами впоралися завчасно, а з наближенням 12-ї почали, як і годиться, зустрічати Новий рік. Спирт під рукою, закуска теж, а попередня зміна навіть ялинку встановила. Близько двох ночі привезли«клієнта». Ним виявився чоловік років під 50, на вигляд – бродяга. Схоже, заснув десь сп’яну і замерз. Займатися ним не стали – поклали на ноші та відправили в холодильник до ранку. А самі продовжили зустріч Нового року. Заснули під ранок. Та невдовзі нас розбудив знетямлений крик. Спочатку подумали, що чиїсь родичі приїхали забирати покійного. Та як з’ясувалося, вереск линув з холодильника! Коли відчинили двері, побачили нічного гостя, який репетував благим матом! Довелося його терміново реанімувати: налили безхатьку півсклянки спирту. Він відійшов: порожевів і сидів, дурнувато посміхаючись. Потім пішов. Тижнів через два знову заявився – просив налити «того самого, що й тоді». А про цей випадок, звичайно, вже знали всі, і йому сказали: «Ніч у холодильнику – і нема проблем!». Він не погодився, пішов ображений. Більше не з’являвся.
Андрій ДЕМИДЕНКО,
м. Кіровоград.
Архив / Факти. Події. Коментарі
Реклама

 
26.12.14
Рождество Христово!
Желание человека идти своим путем отделило его от Бога, подчинило воле диавола, и он зразу же оказался под его жестким давлением со всеми губительными последствиями. Премудрый Бог находит выход – Единородный Сын воплощается в нашем мире, чтобы человечество узнало Бога, и чтобы люди открыли глаза на порочную связь с сатаной. Он добровольно берет на Себя грехи всего человечества – прошлые и будущие – и, умерев телесно на Голгофе, искупает этой жертвенностью нас пред Богом…
Читать далее...
27.08.14
Православний календар
Православний календар
Читать далее...
23.09.13
Храм Благовіщення Пресвятої Боогородиці
21 вересня закладено капсулу у фундамент храму Української православної церкви на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. У 259-й день народження у Кіровограді відбулися не лише розважальні заходи. Цей день ознаменується ще й урочистою закладкою капсули у фундамент храму, що будується біля постаменту ангела-охоронця.
Читать далее...
23.09.13
Заявлений на суботу 21-го вересня страйк працівників тролейбусного парку не відбувся.
Заявлений на суботу 21-го вересня страйк працівників тролейбусного парку не відбувся.
Читать далее...
19.09.13
Ігор Козуб знову очолив кіровоградський "УДАР" Докладніше в розділі Ігор Козуб знову очолив кіровоградський "УДАР" - Інформаційний портал Кіровоградщини - "Гречка" - Новини Кіровоград на сайті gre4ka.info
Вчора відбулася позачергова конференція міської організації партії „УДАР” Віталія Кличка. На ній були підтверджені повноваження голови міської організації Ігоря Козуба.




Читать далее...
Подписаться на рассылку новостей
  
Отписаться


Загрузка...

Загрузка...


Счетчики и рейтинги

Газеты Кировограда, издания, СМИ

   

© 2009, издательство "СТПРЕС" - "Наше Місто"
Редакція не завжди поділяє думку авторів публикації та залишає за собою право редагувати та скорочувати авторський текст.

Дизайн и создание сайта - E-telegence Ukraine